John 13:1-38 ONPU

[1] Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година, щоб залишити цей світ і повернутись до Отця, полюбивши Своїх, що були у світі, полюбив їх до кінця. [2] Під час вечері, коли диявол вже вклав у серце Юди, сина Симона Іскаріота, зрадити Ісуса, [3] знаючи, що Отець дав усе в Його руки, що від Бога прийшов і до Бога повертається, [4] Він підвівся з-за столу, зняв верхній одяг і підперезався рушником. [5] Потім налив води в таз і почав мити ноги учням та витирати їх рушником, яким був підперезаний. [6] Коли Він підійшов до Симона Петра, той сказав Йому: ―Господи, Ти будеш мити мені ноги? [7] Ісус сказав йому: ―Того, що Я роблю, ти не розумієш зараз, але зрозумієш потім. [8] Петро сказав Йому: ―Ти ніколи не митимеш моїх ніг! Ісус відповів: ―Якщо Я не обмию тебе, то не матимеш частки зі Мною. [9] Симон Петро сказав: ―Тоді, Господи, не тільки ноги, але й руки та голову! [10] Ісус відповів йому: ―Тому, хто обмився, потрібно лише ноги помити, бо він увесь чистий. І ви чисті, але не всі. [11] Він знав, хто зрадить Його, тому й казав, що не всі чисті. [12] Закінчивши мити їхні ноги, Ісус одягнув Свій одяг, повернувся на Своє місце й сказав їм: ―Чи розумієте ви, що Я зробив для вас? [13] Ви називаєте Мене Вчителем і Господом і добре кажете, бо Я Ним є. [14] Тож якщо Я, ваш Господь і Вчитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному. [15] Бо Я подав вам приклад, щоб ви робили так, як Я зробив вам. [16] Істинно кажу вам: раб не більший за свого господаря, і посланець не більший за того, хто його послав. [17] Якщо ви знаєте це, то блаженні ви, коли чинитимете так. [18] Я не говорю про всіх вас. Я знаю тих, кого обрав. Але має сповнитись Писання: «Той, хто їв Мій хліб, підняв на Мене свою п’яту». [19] Я кажу вам перед тим, як станеться, щоб, коли станеться, ви повірили, що Я є. [20] Істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, приймає Мене, а хто Мене приймає, той приймає й Того, Хто послав Мене. [21] Сказавши це, Ісус стривожився духом і засвідчив: ―Істинно кажу вам: один із вас зрадить Мене. [22] Його учні дивилися один на одного, не розуміючи, про кого Він каже. [23] Один з Його учнів, той, якого любив Ісус, сидів за столом, прихилившись до Нього. [24] Симон Петро дав йому знак, щоб запитав, кого Він має на увазі. [25] Спираючись на Ісуса, той запитав Його: ―Господи, хто це? [26] Ісус відповів: ―Це той, кому Я подам шматок хліба, вмочивши його в миску. Потім, вмочивши шматок хліба, подав його Юді, синові Симона Іскаріота. [27] Як тільки Юда взяв шматок, сатана увійшов у нього. Ісус сказав йому: ―Що робиш, роби швидше! [28] Але ніхто з тих, хто був за столом, не зрозумів, чому Він сказав це йому. [29] А оскільки в Юди була скриня з грошима, дехто подумав, що Ісус наказав йому купити все потрібне до свята або ж дати щось бідним. [30] Юда, узявши шматок хліба, відразу вийшов. Була ніч. [31] Коли Юда вийшов, Ісус сказав: ―Тепер Син Людський прославився, і Бог прославився в Ньому. [32] Якщо Бог прославився в Ньому, то і Його Бог прославить в Собі. І зробить це відразу. [33] Діти Мої, Я буду з вами ще трохи. Будете шукати Мене, і, як Я сказав юдеям, так кажу й вам нині: куди Я йду, ви не можете прийти. [34] Я даю вам нову заповідь: любіть одне одного. Як Я полюбив вас, так і ви любіть одне одного. [35] Через це всі будуть знати, що ви є Моїми учнями, якщо будете любити одне одного. [36] Симон Петро запитав Його: ―Господи, куди Ти йдеш? Ісус відповів: ―Куди Я йду, ти зараз за Мною піти не зможеш, але підеш пізніше. [37] Петро знов запитав: ―Господи, чому я не можу зараз піти за Тобою? Я покладу своє життя за Тебе. [38] Тоді Ісус відповів: ―Ти дійсно покладеш своє життя за Мене? Істинно кажу тобі: ще до того, як півень заспіває, ти тричі зречешся Мене.